Чорне дзеркало: 2x2

Білий ведмідь

Вікторія прокидається і не може згадати нічого про своє життя. Вона намагається зрозуміти, що сталося, але всі, кого вона зустрічає, відмовляються розмовляти з нею. Вона йде по вулиці, сподіваючись, що хтось зможе їй допомогти, але кожен, хто бачить її, повертається і йде геть. Вікторія починає панікувати, але намагається залишатися спокійною. Вона намагається знайти хоч одну людину, яка могла б їй допомогти, але всі відвертаються від неї. Вона намагається згадати хоч щось про своє минуле, але її пам’ять порожня. Вікторія не може зрозуміти, чому всі так себе ведуть, і це лише посилює її відчай. Вона намагається знайти будь-які підказки про своє життя, але нічого не знаходить. Вона йде далі, сподіваючись, що хтось зможе їй допомогти, але всі продовжують відвертатися від неї. Вікторія починає сумніватися, чи вона коли-небудь зможе згадати своє минуле. Вона намагається залишатися сильною, але відчай починає її перемагати. Вона не може зрозуміти, чому всі так себе ведуть, і це лише посилює її страждання. Вікторія намагається знайти хоч одну людину, яка могла б їй допомогти, але всі продовжують відвертатися від неї. Вона намагається згадати хоч щось про своє минуле, але її пам’ять порожня. Вікторія не може зрозуміти, чому всі так себе ведуть, і це лише посилює її відчай. Вона намагається знайти будь-які підказки про своє життя, але нічого не знаходить. Вона йде далі, сподіваючись, що хтось зможе їй допомогти, але всі продовжують відвертатися від неї. Вікторія починає сумніватися, чи вона коли-небудь зможе згадати своє минуле. Вона намагається залишатися сильною, але відчай починає її перемагати. Вона не може зрозуміти, чому всі так себе ведуть, і це лише посилює її страждання.