Джикираг

У 1263 році, рятуючись від смертоносної хвороби, група людей дісталася до непрохідної чащі лісу. Вдалині від гинучих міст і сіл біженці заснували поселення в тісному зв’язку з природою. Отримавши притулок, гості лісу дали обітницю не зловживати довірою давніх сил і не брати землі більше, ніж необхідно для виживання. Але згодом обітниця була порушена новими поколіннями лісового селища. Тепер кожен мешканець опиняється перед жахливою небезпекою пробудженого зла, яке має намір помститися зрадникам стародавньої клятви.

Протягом століть люди, що оселилися в лісі, жили в гармонії з природою, дотримуючись обітниці своїх предків. Вони вчилися у древніх сил, як облаштувати своє життя без шкоди для навколишнього середовища. Кожна родина мала свою ділянку землі, яку обробляла з любов’ю та повагою. Ліс дарував їм багатство: плоди, деревину, воду та полювання. В обмін на це люди доглядали за лісом, захищали його від ворогів та природних катастроф.

Але час минав, і нове покоління, що не пам’ятало страшних днів хвороби, почало забувати про обітницю. Вони вирішили, що ліс може дати їм більше, ніж вони отримують зараз. Почали вирубувати дерева без необхідності, полювати на звірів без міри, забруднювати річки та джерела. Ліс почав повільно вмирати, і древні сили, що охороняли його, пробудилися від довгого сну.

Пробуджене зло почало помсту. Вночі чулися дивні звуки, лісові істоти стали агресивними, а природа почала змінюватись. Річки висохли, дерева почали в’янути, а погода стала непередбачуваною. Мешканці селища почали хворіти та помирати від невідомих хвороб. Вони розуміли, що порушили обітницю і тепер платять за це страшну ціну.

Але не все було втрачено. В селищі залишилися ті, хто пам’ятав про обітницю і про давні часи. Вони вирішили боротися з пробудженим злом і повернути гармонію в ліс. Відважні мешканці почали відновлювати ліс, висаджувати нові дерева, очищати річки та доглядати за природою. Вони сподівалися, що древні сили помітять їх зусилля і пробачать їхні помилки.

Проходили дні, тижні та місяці. Ліс почав повільно відроджуватися. Дерева знову зазеленіли, річки наповнилися чистою водою, а звірі повернулися до своїх місць. Древні сили, здавалося, пробачили людей і дали їм другий шанс. Але мешканці селища розуміли, що це лише початок. Вони мали дотримуватися обітниці і не допустити, щоб історія повторилася.

Тепер, коли ліс відроджувався, а життя в селищі поверталося до норми, мешканці знали, що їхнє майбутнє залежить від їхніх дій. Вони поклялися захищати ліс і жити в гармонії з природою, не забуваючи про обітницю своїх предків. І хоча пробуджене зло не зникло повністю, воно затихло, чекаючи на новий шанс. Але мешканці селища були готові до його повернення, знаючи, що їхня відданість та повага до природи завжди будуть їхнім найкращим захистом.

• Жахи