
Опинившись в інвалідному візку, Анхель стає одержимим дівчиною, яка його кинула, і готує підступну помсту. Його життя різко змінилося, коли він опинився в інвалідному візку. Анхель відчував себе безпорадним і вразливим, але найбільше його боліло від того, що дівчина, яку він кохав, зрадила його. Вона покинула його в самий важкий момент, коли він найбільше потребував підтримки.
Анхель не міг змиритися з цим. Його серце було переповнене гіркотою і злості. Він почав обдумувати план помсти, який би приніс дівчині такий же біль, який він відчував. Його розум став зайнятий лише одною метою — покарати її за зраду.
Анхель витрачав увесь свій час на розробку детального плану. Він вивчав її розклад, спілкувався з її друзями і родиною, щоб знайти слабкі місця. Він хотів, щоб вона відчула той самий біль і відчай, який він відчував. Його помста мала бути досконалою, без жодної помилки.
Однак, коли Анхель був готовий втілити свій план в життя, він почав сумніватися. Чи варто було віддавати так багато часу і сил на помсту? Чи не краще було б пробачити і рухатися далі? Але його гнів і бажання помсти були настільки сильними, що він не міг зупинитися.
Анхель втілив свій план у життя, і дівчина дійсно відчула біль і відчай. Але замість задоволення, він відчув лише пустоту. Його помста не принесла йому спокою, і він зрозумів, що справжнє щастя не можна знайти в помсті.
Зрештою, Анхель вирішив пробачити дівчину і рухатися далі. Він зрозумів, що єдиний спосіб знайти мир і спокій — це пробачити і забути. Його життя почало покращуватися, коли він зосередився на власному здоров’ї і щасті. Анхель навчився жити без гіркоти і злості, і це допомогло йому знайти справжнє щастя.